Щоденник людини яка постила 5 днів
Знову згадав життєву байку і до речі, в тему. Піст перед Великоднем.
От дійсно, як багато людей постять? Тільки насправді постять, а не просто не їдять м’яса, проте курять та бухають майже кожного дня. Мені завжди було цікаво спостерігати за людьми, які кричали, що вони будуть постити і що з цього виходить. От наприклад один не їсть м’ясного, рибного, молочного тощо, проте з радістю ходив на ліво – душу відводив мабуть…в душі.
То таке, секс то святе і чого тут гріховного, якщо трішечки та й то по п’ятницях. Ще один постив, але цигарку з рота не випускав і матами роздавав. Теж гарний приклад «стримання»: людина думає, що не їсть, обмежує себе в продуктах, а інше ж не заборонене.
Розкажу про свій далекий піст у 2009 (здається) році, який протримався аж 5 днів! А вийшло це так, що ми поспорили з другом, що таки нарешті будемо постити чого б нам це не коштувало. Бо ж ми глибоко віруючи хлопці, до церкви іноді ходимо, молитви перед сном читаємо. А от ніколи не постили – то не діло! Скажу вам чесно, на той момент я ще до кінця не усвідомлював, на що я йду, для мене то була забавка. Ми були першокурсниками і нам ніби й не звикати погано їсти, жити на перекусах, але ж то все було з м’ясом. То ж представляю вашій увазі щоденник людини, що постила 5 днів.
День 1
Поснідав я чаєм з печивом. Я так часто снідав у школі, але й важив я тоді кілограм 49, а тут вже трохи маси є. То ж через 2 години (а може й менше) я захотів знову їсти. Треба думати що їсти, адже багато чого не можна. Маму я попередив, що буду постити. Думаю вона навіть трохи зраділа, бо ж зекономимо на їжі, а так зварив каші та й їж її три рази на день. Поїхав в універ, покурив (бо то ж типу не їжа, та й всі курять у піст) від чого ще більше захотілося їсти. Купив якусь здобну булку, трохи вгамував голод майже до обіду. Обідав здається форнеті, але тільки з сирною та солодкою начинкою. Про м'ясо майже не думав, так, іноді, коли дивився на інших студентів які їли хот-доги (думками проклинав їх у третьому коліні). Подзвонив другові, спитав чи тримається (тримався гад!), а сам кажу, що мені взагалі норм. Якось досиджую пари і біжу додому, а вдома каша з овочами. Поїв, сиджу, чекаю коли шлунок допетрить, що я поїв. Трохи голодний лягаю спати.
День 2
Прокинувся від того, що дуже хочу їсти. Зробив собі чаю з хлібом і маслом (я навіть не замислився чи можна його їсти у піст) і побіг на пари. Всю пару думав чим буду обідати. Уявляв собі гарячий бутерброд з шинкою….Брррр Вирішив, що сьогодні також буду їсти форнеті з сиром або солодкі. Так пройшов обід і пари. Зустрівся ввечері з другом, обидва робили вигляд, що все нормально і нам це навіть подобається. Всю прогулянку спостерігали за тими, хто їв хот-доги, шаурму та чіпси. Згадали посиденьки у мене, подумки пустили сльозу. Не пам’ятаю, що ми там з’їли на прогулянці, може булку, а може шоколадку, але додому я приїхав та одразу ліг спати з думкою «Швидше засну, менше хотітиму їсти».
День 3
Боже, як я хочу з’їсти того м’яса. До того ж мама не постить та їсть все що заманеться, хоча й намагається типу підтримувати і їсти ті каші. Здається знову поснідав печивом і з’їв кусок хліба. З сумним виглядом подивився на м’ясні страви у холодильнику, облизнувся і пішов на пари. Друзі в універі помітили, що я якийсь нервовий став, грубо відповідаю, кидаюсь на всіх. Став курити майже пачку в день. От блін, який то піст виходить якщо став більше курити та матюкатись.
Вигляд форнеті викликає нудоту. Питаю чи є у них щось ще – з’ясовується що є піца, яку мені не можна. Плюнув і в знак протесту не став обідати. В вечері я зрозумів, що то було великою помилкою. Бо їсти захотілось так, що живіт співав досі невідомі мені жалісні пісні. Мамі стало мене шкода і вона сказала, що іноді можна і рибки з’їсти і дала на вечерю риби. Навіть не став гуглити чи можна її взагалі їсти у піст. Від риби стало трохи легше, навіть сили почали з’являтись, я вже бадьоро вставав з дивану, знову міг ходити пішки на сьомий поверх. Трохи задоволений ліг спати.
День 4
Вирішив не йти на пари (а може їх і не було в той день). Думка про м'ясо постійно сидить у голові, а ще гірше те, що я знав де воно лежить у холодильнику. Пішов понюхати м’ясне і знову сховав назад, лизнув…Як добре! Покурив, сигарети краще не робили, мабуть тільки гірше, бо їсти хотілось ще більше. Снідав і обідав макаронами (нарешті макарони) з якимось овочевим рагу. Вийшло непогано і ситно, але все одно на довго не вистачило. До вечері перебивався печивом і чаєм. Здається схуд на пару кілограмів. То була п’ятниця і як завжди мама з вітчимом їли щось смачненьке та ще й запивали якимось алкоголем. Це були кати: запахи, вигляд, мені хотілось плюнути на той піст і накинутись на їжу. Стримався, пішов покурити і так разів 10. Зрозумів, що таким чином виплюну легені і що треба курити трохи менше. Чудом досидів до ночі, ліг спати.
День 5
Прокинувся взагалі без настрою. Була субота і ми збиралися йти гуляти з другом по місту. Думками послав друга разом з його ідеєю постити, потім подумав про те, що прийдеться бачити тупих «людишек» з їхніми щасливими обличчями, з їхніми обличчями, які вдома поїли м’яса. Фатальною дією в той день стало те, що напередодні мама купила плавлені сирки і одразу попередила, що їх у піст їсти не можна. Я йду до холодильника і на автоматі беру сирки (які дуже люблю) і снідаю ними з чаєм. Це була найсмачніша їжа на землі, в роті був цілій екстаз. А потім прийшло усвідомлення того, що я проср…програв спір і не витримав цілий піст до Великодня. Мама з мене посміялась, а друг сказав «Я так і знав, що ти не витримаєш». А він таки витримав, правда коли я перед його лицем їв хот-доги, відбивні, чіпси та запивав це холодним смачним пивом – на його обличчі відчувалась ненависть та заздрість. Так, він трошки більше мене став «святим», а я з тих пір більше не тримаю поста. Бо зрозумів, що головний піст у тебе в голові і обмеження у їжі не спасуть твою душу, якщо ти крадій, злодій, або просто той ще козел.
Піст – це рівно настільки, наскільки ти віриш у свою духовність…
